Як називався перший радянський телевізор?
Ідея передачі зображення не давала людям спокою ще в стародавні часи. В якості підтвердження цієї заяви досить згадати хоча б магічне дзеркало чарівниці Шалот, яка згадується в циклі легенд про короля Артура, або ж наше російське казкове наливне яблучко, яке в комплекті з тарілочкою служило своєрідним телевізором для Баби Яги.
Але тільки в кінці дев`ятнадцятого століття людство нарешті досягло такого рівня технічного розвитку, при якому цю ідею стало можливим втілити в реальність. Починаючи з цього часу, ще кілька десятиліть велися наукові дослідження і розроблялися основні принципи телемовлення, і тільки на початку сорокових років двадцятого століття стався справжній прорив в цій області - в 1931 році була запатентована електронна телевізійна трубка.
Саме цей винахід дозволив розпочати справді масове виробництво телевізорів. До речі, про те, хто ж був винахідником першого в світі телевізора, ви можете дізнатися з нашої статті Хто винайшов перший телевізор.
Перший чорно-білий телевізор в СРСР
Перша пробна передача зображення на відстань в Радянському Союзі була проведена в 1931 році, а регулярним телемовлення в нашій країні стало з березня 1939 року.
Перший радянський пристрій, що приймає зображення, було вироблено в 1932 році в Ленінграді, на радіозаводі «Комінтерн», і називалося воно «Б-2» на честь його винахідника А. Я. Брейбарта. Але «Б-2», забезпечений мініатюрним екраном, розміром із сірникову коробку, ще не мав власного декодера, тому він був не повноцінним телевізором, а всього лише приставкою, яку потрібно було підключати до звичайного радіоприймача.
Кількома роками пізніше на «Комінтерні» налагодили випуск телевізорів «ТК-1», які не були вітчизняною розробкою - їх виробляли за американською ліцензією. Всього на заводі встигли зробити не більше двох тисяч таких ліцензійних телевізорів, а потім розвиток вітчизняного телебачення на кілька років зупинила війна.
По-справжньому першим серійним радянським чорно-білим телевізором по праву вважається телевізор «КВН-49», який з`явився на світ в кінці сорокових років. Його назва є абревіатурою, складену з великих літер прізвищ конструкторів цього народного телевізора - В. К. Кенігсона, Н. М. Варшавського і І. А. Миколаївського. Для того щоб задовольнити зростаючі потреби населення, керівництвом країни був налагоджений випуск цих телевізорів відразу в трьох містах - Ленінграді, Воронежі і Баку.
«КВН-49» приймав три телевізійних канали, мав великий за обсягом дерев`яний корпус і маленький екран, розміром 10 на 14 сантиметрів, зображення на якому краще було розглядати через спеціальну приставну лінзу.
Як називався перший радянський кольоровий телевізор
Паралельно з будівництвом нових заводів, що виробляють різні чорно-білі телевізори, в Радянському Союзі велися роботи по створенню кольорового телебачення. Пробне кольорове мовлення здійснювалося вже з 1957 року. У цей час на заводі імені Козицького (колишньому «Комінтерні») були випущені дослідні зразки кольорових телевізорів «Райдуга», а в 1960 році Московський радіозавод виготовив малу партію кольорових телевізорів «Темп - 22», але у вільний продаж ні «Веселка», ні «Темп» так і не потрапили.
Перший дійсно народний кольоровий телевізор був випущений в СРСР в 1967 році на Московському радіозаводі і називався він «Рубін - 401».
Ми коротко розповіли вам про розвиток телебачення. Якщо ж вам захотілося дізнатися, як роблять телевізори, прочитайте нашу статтю Як зробили телевізор - в ній ви знайдете відповідь на це питання.
