Аналіз вірша "пророк"
Що робити, якщо на уроці літератури Вам задали зробити аналіз вірша «Пророк» А.С. Пушкіна? Цей вірш вважається одним з найважливіших у творчості російського поета, і в цій статті ми постараємося докладно проаналізувати його.
Змістовний рівень вірша
Відомий вірш «Пророк» було написано Пушкіним в 1826 році після того, як багато хто з друзів поета, які брали участь у повстанні декабристів, були заслані на заслання і розстріляні. За два роки до цього Пушкін, будучи православною людиною, захопився читанням Корану в перекладі М.І. Верьовкін, як і багато його приятелі-декабристи. На час написання вірша Пушкін вже більше року знаходився в Михайлівській посиланням за вільнодумство, тому питання про свободу і ролі поета в суспільстві давно назріла в душі генія. Заразившись чином вільної людини-пророка, що несе істину простим людям, поет вирішив втілити цей мотив в своєму власному творі.
Роблячи аналіз вірша «Пророк» Пушкіна, обов`язково потрібно враховувати те, що традиційно воно вважається одним з тих творів поета, які розкривають тему ролі поета в суспільстві. Образ поета символічно представлений релігійним пророком, але наповнений він зовсім іншим змістом. Так, люди, на думку поета, не можуть бачити те, що бачить тільки поет, чути те, що чує тільки поет, говорити і любити так, як це вміє лише поет.
Процес перетворення людини в пророка супроводжується муками, але поет бачить в цьому своє головне призначення. Це ясно видно з кінцівки вірша, де поет лежить «як труп в пустелі» до тих пір, поки до нього не є «глас Бога», що керує встати і йти. Таким чином, тема пророцтва тісно переплітається з темою мучеництва в цьому вірші. Пушкін описує поета, як засланого урядом людини, який повинен відстоювати правду навіть тоді, коли всі друзі його знищені, коли сам він поставлений на коліна.
Композиція і художні засоби
Крім смислового навантаження, яку несе в собі вірш, роблячи аналіз вірша «Пророк», необхідно врахувати також структуру твору, а ще художні засоби, які допомагають розкрити образ пророка.
Композиційно вірш складається з наступних частин:
- перша частина описує стан людини до моменту переродження;
- друга частина описує зустріч з посланником серафимом, який наділяє людину дарами;
- третя частина включає в себе явище божественного голосу, що велить пророку йти і «палити дієсловом серця людей».
Написаний вірш чотиристопним ямбом з численними пирриха, що робить твір навмисно повільним, немов передає муки пророка. Рядки з самого початку рясніють метафорами і епітетами ( «духовною спрагою», «гірський ангелів політ», «грішний мову»). Основний лексичний кістяк вірші складають архаїзми та церковнослов`янізми ( «тягнувся», «пальці», «зіниці», «гірський»), що допомагає надати рядках урочисту вічність.
Для додання ясності і художності вірш містить кілька порівнянь ( «як труп в пустині я лежав», «перстами легкими як сон»). Також в творі можна почути безліч шиплячих і свистячих звуків «ж», «ш», «ц», «з», «з», що допомагає передати атмосферу тривалого страждання пророка.
Таким чином, вірш Пушкіна «Пророк» розкриває центральну ідею призначення поета в суспільстві, а композиційні та художні засоби допомагають яскравіше і глибше відчути настрій поета.
